Словник української мови (1937)/відкотити
| ◀ відкоситися | Словник української мови В відкотити |
відкочувати ▶ |
|
Відкоти́ти, ся. См. Відкочувати, ся.
| ◀ відкоситися | Словник української мови Борис Грінченко В відкотити |
відкочувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відкотити
Борис Грінченко
1937
Відкоти́ти, ся. См. Відкочувати, ся.