Словник української мови (1937)/відклястися
◀ відклякнути | Словник української мови В відклястися |
відкозакувати ▶ |
|
Відкля́стися, кляну́ся, не́шся, гл. Отпереться от чего с клятвой, божбой. Харьк. у. (Лобод.).
◀ відклякнути | Словник української мови Борис Грінченко В відклястися |
відкозакувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відклястися
Борис Грінченко
1937
Відкля́стися, кляну́ся, не́шся, гл. Отпереться от чего с клятвой, божбой. Харьк. у. (Лобод.).