Словник української мови (1937)/відкараскатися
| ◀ відкалатати | Словник української мови В відкараскатися |
відкасник ▶ |
|
Відкара́скатися, каюся, єшся, гл. Отделаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його. Черк. у.
| ◀ відкалатати | Словник української мови Борис Грінченко В відкараскатися |
відкасник ▶ |
|
Словник української мови — В
відкараскатися
Борис Грінченко
1937
Відкара́скатися, каюся, єшся, гл. Отделаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його. Черк. у.