Словник української мови (1937)/відзолювати
◀ відзолити | Словник української мови В відзолювати |
відзяпити ▶ |
|
Відзо́лювати, люю, єш, сов. в. відзоли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (белье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!.. одзоліть його! Мир. Пов. II. 62.