Словник української мови (1937)/відзаддя
◀ віджухаритися | Словник української мови В відзаддя |
відзвичаїти ▶ |
|
Відза́ддя, дя, с. Мякина. Желех. Ум. Відза́ддячко. Що ж она діє? Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзаддячко, хоть відзаддячко, хоть відпрядочки. Гол. IV. 31.