Словник української мови (1937)/відживати

by Борис Грінченко

◀ віджахнутися

Словник української мови Борис Грінченко В відживати

відживити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Віджива́ти, ва́ю, єш, сов. в. віджи́ти, живу́, ве́ш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, прийти в себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.