Словник української мови (1937)/віджалувати
| ◀ від'ємний | Словник української мови В віджалувати |
віджарити ▶ |
|
Віджа́лувати, лую, єш, гл. Не пожалеть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родителі оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. II. 164. Віджалуйте гроші на таке діло.