Словник української мови (1937)/відерце
| ◀ відерник | Словник української мови В відерце |
від'ємний ▶ |
|
Віде́рце, ця, с. Ум. от відро́.
| ◀ відерник | Словник української мови Борис Грінченко В відерце |
від'ємний ▶ |
|
Словник української мови — В
відерце
Борис Грінченко
1937
Віде́рце, ця, с. Ум. от відро́.