Словник української мови (1937)/віддячливий
| ◀ віддячка | Словник української мови В віддячливий |
відей ▶ |
|
Віддя́чливий, а, е. Старающийся отблагодарить чем-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у.
| ◀ віддячка | Словник української мови Борис Грінченко В віддячливий |
відей ▶ |
|
Словник української мови — В
віддячливий
Борис Грінченко
1937
Віддя́чливий, а, е. Старающийся отблагодарить чем-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у.