Словник української мови (1937)/віддивитися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
віддивитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Віддиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Окончить смотреть. Умирающая говорит: Очі ж мої каренькії віддивилися, уста ж мої сахарнії 'дговорилися. Чуб. I. 771.