Словник української мови (1937)/віддаліти
◀ віддалік | Словник української мови В віддаліти |
віддаль ▶ |
|
Віддалі́ти, лі́ю, єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло. МВ. (О. 1862. I. 95).