Словник української мови (1937)/відгукувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відгукувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відгу́кувати, кую, єш, сов. в. відгука́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Выклика́ть, вы́кликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не-ледве відгукав тебе. Киев. г. 2) Звать обмершее дитя с целью привести его в чувство. Мил. 19.