Словник української мови (1937)/відгоряти
| ◀ відгортуватися | Словник української мови В відгоряти |
відгосподарювати ▶ |
|
Відгоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відгорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Отгорать, отгореть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. I. 118.
| ◀ відгортуватися | Словник української мови Борис Грінченко В відгоряти |
відгосподарювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відгоряти
Борис Грінченко
1937
Відгоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відгорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Отгорать, отгореть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. I. 118.