Словник української мови (1937)/відгортатися
| ◀ відгортати | Словник української мови В відгортатися |
відгортувати ▶ |
|
Відгорта́тися, та́юся, єшся, сов. в. відгорну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. Єсть там такий млин і дванадцять каменей, що само і мелеться, і само насипається, само відгортається і само в мішки набивається. Рудч. Ск. I. 123. 2) Отворачиваться, отворотиться. 3) Перестать ласкаться. Пригорнулась дівчина до козака, як сонечко зійшло, а відгорнулася, як сонечко зайшло.