Словник української мови (1937)/відвіт
| ◀ відвість | Словник української мови В відвіт |
відвітити ▶ |
|
Відві́т, ту, м. Ответ. ЗОЮР. II. 207. Одві́т оддава́ти. Отвечать. КС. 1882. XII. 501.
| ◀ відвість | Словник української мови Борис Грінченко В відвіт |
відвітити ▶ |
|
Словник української мови — В
відвіт
Борис Грінченко
1937
Відві́т, ту, м. Ответ. ЗОЮР. II. 207. Одві́т оддава́ти. Отвечать. КС. 1882. XII. 501.