Словник української мови (1937)/відвідувати
| ◀ відвідний | Словник української мови В відвідувати |
відвідуватися ▶ |
|
Відві́дувати, дую, єш, сов. в. відві́дати, даю, єш, гл. Навещать, навестить, проведать. Сідлай, хлопче, коня вороного, — поїду одвідаю кохання свого. Чуб. V. 345. Матінко моя, відвідай мене. Мет. 245. Вони там були та й її відвідали. Змиев. у.