Словник української мови (1937)/відволодати
◀ відволода | Словник української мови В відволодати |
відволож ▶ |
|
Відволо́дати, даю, єш, гл. Отходить, вылечить. Насилу, та на превелику силу його відволодали. Вже і водою обливали і трусили. Кв. I. 106. Одволодай мою дитину єдину! Дай дання від любощей. Г. Барв. 536.