Словник української мови (1937)/відволога

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відволога
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відволо́га, ги, ж. Основное значение = Відволода = Відлига, но в песне употребл. в смысле: облегчение душевное, утешение, также: утешительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого? Лавр. 113.