Словник української мови (1937)/відвалувати
| ◀ відвалити | Словник української мови В відвалувати |
відвалювання ▶ |
|
Відвалува́ти, лу́ю, єш, гл. Спасти, отходить. Лікар, спасибі йому, відвалував таки дитину.
| ◀ відвалити | Словник української мови Борис Грінченко В відвалувати |
відвалювання ▶ |
|
Словник української мови — В
відвалувати
Борис Грінченко
1937
Відвалува́ти, лу́ю, єш, гл. Спасти, отходить. Лікар, спасибі йому, відвалував таки дитину.