Словник української мови (1937)/відбуча
| ◀ відбутний | Словник української мови В відбуча |
відвага ▶ |
|
Відбу́ча, чі, ж. = Відбуток. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
| ◀ відбутний | Словник української мови Борис Грінченко В відбуча |
відвага ▶ |
|
Словник української мови — В
відбуча
Борис Грінченко
1937
Відбу́ча, чі, ж. = Відбуток. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.