Словник української мови (1937)/відбубоніти

by Борис Грінченко

◀ відброд

Словник української мови Борис Грінченко В відбубоніти

відбування ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відбубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що пані йому скаже. МВ. (О. 1862. III. 64).