Словник української мови (1937)/відбережний
| ◀ відбенькетувати | Словник української мови В відбережний |
відбивати ▶ |
|
Відбере́жний, а, е. С берега на море дующий (о ветре). Одбережний вітер. (Стрижевск.).
| ◀ відбенькетувати | Словник української мови Борис Грінченко В відбережний |
відбивати ▶ |
|
Словник української мови — В
відбережний
Борис Грінченко
1937
Відбере́жний, а, е. С берега на море дующий (о ветре). Одбережний вітер. (Стрижевск.).