Словник української мови (1937)/відбаглувати

by Борис Грінченко

◀ відбавлятися

Словник української мови Борис Грінченко В відбаглувати

відбарбарити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відбаглува́ти, лу́ю, єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерті. Хотів був нашу собаку забрати, — ледве одбаглувала. Рк. Левиц.