Словник української мови (1937)/віда

by Борис Грінченко

◀ від

Словник української мови Борис Грінченко В віда

відав ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́да, ди, ж. Весть, слух. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. I. 89.