Словник української мови
Борис Грінченко
В
вухо
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ву́хо, ха, с. 1) Ухо. Те́пло, як у ву́сі. Очень тепло. Ном. № 10285. Ти́хо, як у ву́сі. Полная тишина. Розпусти́ти ву́ха. Развесить уши, слушать со вниманием и доверием. См. Ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (см.). Шух. I. 169. 4) Ухо, проух в различных инструментах для продевания рукоятки (напр. в сапі, в большой пиле, топоре и пр.). Шух. I. 164. МУЕ. III. 30. Сим. 24. 5) В железном лемехе плуга гнездо, в которое вставляется чепі́га. Вас. 199. 6) Шип бревна или бруса (в постройке, снаряде), входящий в углубление. Шух. I. 90, 255. 7) Шип вала, которым вал опирается на подставку. Шух. I. 235. 8) Шип, пятка дверей или ворот, входящая в гнездо и вращающаяся в нем. Шух. I. 87, 93. Ум. Ву́шко, ву́шечко.