Словник української мови (1937)/вутлий

by Борис Грінченко

◀ вутленький

Словник української мови Борис Грінченко В вутлий

вуточка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ву́тлий, а, е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у. Ум. Вутле́нький. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. I. 85). См. Утлий.