Словник української мови (1937)/вурчати
| ◀ вуркота | Словник української мови В вурчати |
вус ▶ |
|
Вурча́ти, чу, чиш, гл. = Мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
| ◀ вуркота | Словник української мови Борис Грінченко В вурчати |
вус ▶ |
|
Словник української мови — В
вурчати
Борис Грінченко
1937
Вурча́ти, чу, чиш, гл. = Мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.