Словник української мови (1937)/вояк
| ◀ воювничий | Словник української мови В вояк |
вояцький ▶ |
|
Воя́к, ка́, воя́ка, ки, м. Воин. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщани ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Нп. Ум. Воя́ченько.