Словник української мови (1937)/воспитати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
воспитати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воспита́ти, та́ю, єш, гл. Пропитать, прокормить. Ой як же мені не літати? Маю діток — нічим воспитати. Нп.