Словник української мови (1937)/ворушитися

by Борис Грінченко

◀ ворушити

Словник української мови Борис Грінченко В ворушитися

ворушливий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Воруши́тися, шу́ся, шишся, гл. Шевелиться. Ворушиться, і усом моргає, очима поводить. Кв. I. 126. Ворушіться ще, жили, поки живі. Ном. № 5934. Усюди… народ ворушився. Стор. М. Пр. 51.