Словник української мови (1937)/ворох

by Борис Грінченко

◀ вороття

Словник української мови Борис Грінченко В ворох

ворохібини ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Во́рох, ха, м. 1) Куча. Шух. I. 178. У во́росі погуто́рити. Поговорить в компании. Шух. I. 41, 50. 2) Куча не веянного зернового хлеба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. II. 69.