Словник української мови (1937)/вороненя
◀ вороненький | Словник української мови В вороненя |
воронець ▶ |
|
Вороненя́, ня́ти, с. = Вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. I. 163. Ум. Вороненя́тко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. I. 162.