Словник української мови (1937)/ворона
◀ ворон | Словник української мови В ворона |
вороненький ▶ |
|
Воро́на, ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська́. Пт. = Синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.
◀ ворон | Словник української мови Борис Грінченко В ворона |
вороненький ▶ |
|
Словник української мови — В
ворона
Борис Грінченко
1937
Воро́на, ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська́. Пт. = Синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.