Словник української мови (1937)/воркотати
| ◀ воркотання | Словник української мови В воркотати |
воркотливий ▶ |
|
Воркота́ти, чу́, ти́ш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849). 58.
| ◀ воркотання | Словник української мови Борис Грінченко В воркотати |
воркотливий ▶ |
|
Словник української мови — В
воркотати
Борис Грінченко
1937
Воркота́ти, чу́, ти́ш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849). 58.