Словник української мови (1937)/воркота

by Борис Грінченко

◀ воркнути

Словник української мови Борис Грінченко В воркота

воркотання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ворко́та, ти, ж. Мурлыкание. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849). 102.