Словник української мови (1937)/воляр
◀ воляка | Словник української мови В воляр |
волячий ▶ |
|
Воля́р, ра́, м. Воловий пастух. Kolb. I. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
◀ воляка | Словник української мови Борис Грінченко В воляр |
волячий ▶ |
|
Словник української мови — В
воляр
Борис Грінченко
1937
Воля́р, ра́, м. Воловий пастух. Kolb. I. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.