Словник української мови (1937)/воложити

by Борис Грінченко

◀ воложати

Словник української мови Борис Грінченко В воложити

волок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Воло́жити, жу, жиш, гл. 1) Делать влажным. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки… Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 77.