Словник української мови (1937)/воловодити
◀ воловодик | Словник української мови В воловодити |
воловодитися ▶ |
|
Волово́дити, джу, диш, гл. Долго тянуть дело, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. III. 245.