Словник української мови (1937)/вой
◀ воїнство | Словник української мови В вой |
войдування ▶ |
|
Вой, во́ю, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Чуб. III. 43. Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя? О. 1861. X. 89.