Словник української мови (1937)/возитися

by Борис Грінченко

◀ возити

Словник української мови Борис Грінченко В возитися

возичок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вози́тися, жу́ся, зишся, гл. 1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись. Рудч. Ск. I. 91. 2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом. Ном. № 2593.