Словник української мови
Борис Грінченко
В
водяник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Водяни́к, ка́, м. 1) Сосуд для воды. Ум. Водя́нчик. Онде у водянчику вода. Кв. I. 240. 2) Водяной (бес). Левч. 37. 3) = Водник. Вх. Лем. 400.