Словник української мови (1937)/вогоник
◀ вогняний | Словник української мови В вогоник |
вогонь ▶ |
|
Вого́ник, ка, м. Огонек. Ум. от вого́нь.
◀ вогняний | Словник української мови Борис Грінченко В вогоник |
вогонь ▶ |
|
Словник української мови — В
вогоник
Борис Грінченко
1937
Вого́ник, ка, м. Огонек. Ум. от вого́нь.