Словник української мови (1937)/вогнюватий
| ◀ вогнище | Словник української мови В вогнюватий |
вогняний ▶ |
|
Вогнюва́тий, а, е. Пылкий, страстный. Молодиця вогнювата. Змиев. у.
| ◀ вогнище | Словник української мови Борис Грінченко В вогнюватий |
вогняний ▶ |
|
Словник української мови — В
вогнюватий
Борис Грінченко
1937
Вогнюва́тий, а, е. Пылкий, страстный. Молодиця вогнювата. Змиев. у.