Словник української мови (1937)/вовтузитися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вовтузитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вовту́зитися, жуся, зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Рудч. Ск. II. 14. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати. Киев.