Словник української мови (1937)/вовкуватий

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вовкуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вовкува́тий, а, е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне. Волч. у.