Словник української мови
Борис Грінченко
В
вовгура
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вовгу́ра, ри, м. Человек, подобный волку? І крівцею над Босфором червоніють мури, що річками розливали козаки-вовгури. К. МБ. XII. 265.