Словник української мови (1937)/власник
◀ власний | Словник української мови В власник |
власність ▶ |
|
Вла́сник, ка, м. 1) Собственник, владетель. Желех. 2) Властитель, доверенное лицо властителя? І прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх… (Заговор.) Чуб. I. 121.