Словник української мови (1937)/виявлювати

by Борис Грінченко

◀ виявити

Словник української мови Борис Грінченко В виявлювати

виявляти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вия́влювати, люю, єш, гл. = Виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. ХП. 11.