Словник української мови (1937)/вишукувати
| ◀ вишукати | Словник української мови В вишукувати |
вищати ▶ |
|
Вишу́кувати, кую, єш, сов. в. ви́шукати, каю, єш, гл. Выискивать, выискать, отыскивать, отыскать. Вишукує травиці. К. Іов. 88. Зілля всякі вишукує. МВ. II. 8.