Словник української мови (1937)/вичухатися

by Борис Грінченко

◀ вичути

Словник української мови Борис Грінченко В вичухатися

вичхатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́чухатися, хаюся, єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться от болезни, побоев. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.