Словник української мови (1937)/вичухатися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вичухатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́чухатися, хаюся, єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться от болезни, побоев. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.